
Герой Дніпра
Сібаров Владислав Дмитрович
14.03.1997 – 08.04.2025
Молодший сержант, оператор 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 93-ї ОМБр «Холодний Яр» ЗСУ. Позивний «Кеп».
Життєпис
Народився у м. Жовті Води Дніпропетровської області. Працював на різних підприємствах. Батько однієї дитини.
З перших днів повномасштабного вторгнення Владислав ухвалив свідоме рішення стати на захист рідної землі. У березні 2022 року був зарахований до лав Збройних Сил України та одразу потрапив у бойовий підрозділ. Розпочав службу кулеметником, згодом пройшов навчання на оператора БпАК. У травні 2024 року воїн зазнав важкого поранення. Проте навіть після тривалої та складної реабілітації він, проявивши неабияку силу волі, повернувся у стрій до своїх побратимів та опанував ударний безпілотний комплекс «VAMPIRE».
Життя мужнього воїна обірвалося 08.04.2025 поблизу с. Олександро-Шультине Краматорського району Донецької області. Того фатального дня війська російських загарбників здійснили масований артилерійський обстріл позиції розрахунку ударних БПЛА. Унаслідок ворожого вогневого ураження Владислав отримав поранення, несумісні з життям.
Сібарова Владислава Дмитровича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», медаллю «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком «За особисту хоробрість», відзнакою командування 93-ї ОМБр «Холодний Яр» ІІ ступеня.