Вільховий Віктор Федорович

Народився в с. В’язівок Павлоградського району Дніпропетровської області. Здобув професійно-технічну освіту за фахом робітника фермерського господарства. Працював охоронцем. Батько двох дітей.

Військовий шлях Віктор розпочав у 2015 році зі строкової служби, яку проходив до 2017 року. Свідомо обравши шлях військового, 20 липня 2020 року повернувся до лав Збройних Сил України, уклавши контракт. Повномасштабну війну зустрів, перебуваючи на службі. Боронив Харків, Бахмут, Авдіївку та інші міста. Був поранений та, відновившись, повернувся на службу.

15.11.2025 поблизу с. Липці Харківського району Харківської області під час виконання бойового завдання Віктор був на позиції з побратимом. Унаслідок атаки БпЛА було пошкоджено бліндаж, а виходи засипано. Перебуваючи в задимленому укритті, Віктор проявив виняткову мужність: він власноруч допоміг побратиму вибратися крізь вузький розчищений вихід. Коли побратим намагався допомогти Віктору вийти, використовуючи автомат як важіль, стався повторний удар безпілотником. Вибух спричинив детонацію боєкомплекту всередині укриття. Через вогонь та завали Віктор не зміг покинути бліндаж, героїчно загинувши на місці.

Побратими Віктора відзначають його мужність і безстрашність. Він не раз виносив на собі тіла загиблих бійців, упевнено почував себе на позиції та нічого не боявся.

Вільхового Віктора Федоровича нагороджено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою Міністра оборони України «За зразкову службу», пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком 92-ї ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка.