Портрет: Бугир Сергій Вікторович

Герой Дніпра

Бугир Сергій Вікторович

14.07.1975 – 26.09.2023

Головний сержант, водій-машиніст екскаватора 2-го саперного відділення інженерно-саперного взводу 232-го окремого батальйону 128-ї ОБр ТрО «Дике Поле» ЗСУ. Позивний «Амур».

Життєпис

Народився в м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Закінчив Машинобудівний фаховий коледж ДНУ ім. О. Гончара. Працював слюсарем-ремонтником на приватному підприємстві. Батько двох дітей.

З перших днів війни стояв у чергах до ТЦК та СП. Та вже 07.03.2022 доєднався до складу бойового підрозділу, з яким у квітні вирушив на фронт на Донецький напрямок.

26.03.2023 в с-щі Шевченко Волноваського району Донецької області під час артилерійського обстрілу Сергій отримав несумісні з життям поранення.

Побратими згадують, як одного разу вони разом випадково заїхали на ворожі позиції, але Сергій не розгубився і примудрився вивезти звідти ящик з боєприпасами. Також якось під час мінометного обстрілу в автівці, якою він евакуював бійців, відпало кермо, Сергій зумів врятувати всіх. Для нього не було неможливих завдань – «Амур» завжди робив те, що мав, і виконував це на відмінно.

Бугира Сергія Вікторовича нагороджено нагрудними знаками «Автомобільна служба Збройних сил України» та «Ветеран війни».