Гриценко Ольга Михайлівна

Народилась 23 вересня 1975 року в Дніпрі. Здобула медичну освіту та до повномасштабного вторгнення працювала за фахом фармацевтом, паралельно з роботою вела дуже активне та насичене життя.

Ольга все своє життя прожила на житловому масиві Ігрень та любила його всім серцем. Разом з іншими волонтерами Ольга організовувала суботники, заходи для місцевих, облаштовувала дитячі майданчики та всіляко поліпшувала рідний район.

У 2021 році вступила до Дніпровського національного університету за спеціальністю «Соціальна робота», аби здобути другу освіту, вже за покликанням душі.

У перші дні повномасштабної війни Ольга одразу вирішила піти до ТрО, але тоді їй відмовили. Натомість вона всі свої сили та енергію присвятила допомозі нашим захисникам і захисницям та ВПО. Зокрема, вона допомагала територіальній обороні та організовувала заняття з першої медичної допомоги для всіх охочих.

Через рік, у березні 2023 року, не сказавши навіть рідним, Ольга пішла добровільно на фронт (Харківський напрямок). Стала санітаркою-інструкторкою військової частини артилерійської бригади. Ольга відповідала за всю медицину великого стрілецького батальйону.

Ввечері 1 березня 2024 року росіяни почали обстрілювати територію КАБами та «смерчами». Зрештою один із цих ударів став фатальним для парамедикині.

Військову парамедикиню Ольгу Гриценко поховали на Ігренському кладовищі.

Гриценко Ольгу Михайлівну ще за життя нагородили відзнакою, медаллю та подяками від Міністерства оборони України та окремих батальйонів ЗСУ.