
Герой Дніпра
Забара Максим Вікторович
07.02.1988 – 05.05.2023
Солдат, номер обслуги 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу (станкових протитанкових гранатометів СПГ-9) 2-го батальйону оперативного призначення 31-ї Бригади ім. генерала-майора Олександра Радієвського НГУ. Позивний «Циган».
Життєпис
Народився у м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Здобув фах монтажника РЕАІП, закінчивши професійно-технічний навчальний заклад. Працював монтажником металопластикових вікон. Батько однієї дитини.
З 2014 до 2018 року брав участь у виконанні бойових завдань в зоні проведення АТО. У березні 2023 року Максим знову приєднався до лав Збройних Сил України, ставши на захист рідної землі.
17.04.2023 поблизу м. Кремінна Сіверськодонецького району Луганської області під час ворожого обстрілу «Циган» отримав важкі поранення. Незважаючи на всі зусилля медиків, шкода, нанесена здоров’ю Максима, виявилася непоправною, і 05.05.2023 мужній воїн пішов з життя у військовому госпіталі.
Побратими згадують Максима як спокійного, відповідального та самовідданого бійця.
Забару Максима Вікторовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького
III ступеня (посмертно) та Знаком пошани «Захиснику Луганщини» (посмертно).