
Герой Дніпра
Мосейко Едуард Володимирович
03.02.1969 – 07.03.2026
Старший сержант, командир відділення зв’язку взводу зв’язку батальйону безпілотних систем 128-ї ОВМБр «Дике Поле» ЗСУ
Життєпис
Народився у м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Закінчив Дніпровський фаховий коледж енергетичних та інформаційних технологій. Після навчання працював монтажником обладнання на АЕС-2 в м. Енергодар Запорізької області. Після працював в Управлінні внутрішніх справ Дніпропетровської області та на приватному підприємстві. Любив землю та рослини. Займався виноградарством та робив смачне вино. Батько двох дітей.
У березні 2022 року Едуард добровільно став до лав Збройних Сил України, аби захистити рідних та Батьківщину. У складі 72-ї окремої механізованої бригади брав участь у боях на Донецькому напрямку. Протягом півтора року разом із побратимами непохитно тримав позиції, стримуючи просування ворога до Вугледара. Це був період запеклих боїв, постійних ворожих обстрілів та важких випробувань в оточенні. Наприкінці 2024 року в складі 128-ї бригади «Дике Поле» Едуард продовжив захищати Україну вже на Запорізькому напрямку.
07.03.2026 в лікарні м. Запоріжжя серце мужнього захисника зупинилося.
Мосейка Едуарда Володимировича нагороджено нагрудними знаками Міністерства оборони України «За зразкову службу» та Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».