
Герой Дніпра
Іванюк Андрій Васильович
04.01.1990 – 02.10.2024
Головний сержант роти УБАК спеціального призначення Першої Президентської бригади оперативного призначення "БУРЕВІЙ"
Життєпис
Іванюк Андрій Васильович (СКІФ), народився 04 січня 1990 року у селі Вільхівці на той час Борщівського району Тернопільської області.
У 1994 році із сімʼєю переїхав до села Дністрове, Борщівського району Тернопільської області.
У 1996 році розпочав навчання у Дністровській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, де навчався до 2005 року.
З 2005 по 2008 рік навчався у Борщівському професійному ліцеї за спеціальністю «Маляр, плиточник, штукатур».
З 2008 по 2009 роки проходив строкову військову службу у військовій частині А0488.
У 2014 році - учасник Революції гідності у складі 15 Сотні самооборони Майдану. Відразу з початку вторгнення росії в Україну вступив у лави Національної гвардії, спершу як резервіст.
З березня 2014 року по лютий 2015 року - проходив військову службу як резервіст Національної гвардії.
З 23.04.2015 року по 22.04.2016 року, з 20.10.2016 року по 21.10.2021 року, з 25.02.2022 року по 23.02.2023 року проходив військову службу у Батальйоні оперативного призначення НГУ імені генерал-майора Кульчицького.
З 2014 року був командиром розвідувального відділення. Брав участь у звільненні від окупації м. Слов'янськ. Під час участі в антитерористичній операції виконував бойові завдання у районі населених пунктів Зайцеве, Гольмівський, Доломітне, Миронівське, Світодарськ, Станиця Луганська, Комишуваха, Золоте, Новоолександрівка, Молодіжне Катеринівка (Попаснянського району), Верхньоторецьке, Красногорівка, неодноразово з метою отримання розвідувальних даних заходив у тил ворога.
У 2016 році при виконанні бойових завдань отримав кульове поранення у ногу.
З 2018 по 2021 роки виконував бойові завдання із конртснайпінгу у поєднанні з розвідувальною діяльністю в районі населених пунктів Мар'їнка, Старогнатівка, Чермалик, Піски, Опитне, Докучаївськ, Новотроїцьке, Новоолександрівка, Гнутове, Авдіївська промзона, Чарська охота, Шуми, Крута Балка, Зайцеве, Майорськ, Кодема, Новотошківське, Донецьке, Нетайлове, Золоте і це далеко не повний список.
На початку повномасштабного вторгнення Андрій повернувся на військову службу у рідний Батальйон ім. Генерал-маора Кульчицького. Відразу їхній підрозділ брав участь в обороні Києва, також виконував бойові завдання в районі населеного пуункту Горенка Гостомельського району Київської області. Після цього були переміщені у східні регіони України, зокрема на території Кремінної, Ямполя, Діброви, Закітного, Яковлівки, участь у штурмі та звільненні Лиману. Іванюк Андрій Васильович, народився 04 січня 1990 року у селі Вільхівці на той час Борщівського району Тернопільської області.
У 1994 році із сімʼєю переїхав до села Дністрове, Борщівського району Тернопільської області.
У 1996 році розпочав навчання у Дністровській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, де навчався до 2005 року.
З 2005 по 2008 рік навчався у Борщівському професійному ліцеї за спеціальністю «Маляр, плиточник, штукатур».
З 2008 по 2009 роки проходив строкову військову службу у військовій частині А0488.
У 2014 році - учасник Революції гідності у складі 15 Сотні самооборони Майдану.
З березня 2014 року по лютий 2015 року - проходив військову службу як резервіст Національної гвардії.
З 23.04.2015 року по 22.04.2016 року, з 20.10.2016 року по 21.10.2021 року, з 25.02.2022 року по 23.02.2023 року проходив військову службу у Батальйоні оперативного призначення НГУ імені генерал-майора Кульчицького.
З 24.02.2023 року проходив військову службу у складі батальйону НГУ «Буревій».
Учасник бойових дій.
02.10.2024 року загинув під час виконання бойових завдань, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, в районі населеного пункту Глушківка, Купʼянського району, Харківської області.
Похований на місцевому кладовищі села Дністрове.
З 24.02.2023 року проходив військову службу у складі батальйону НГУ «Буревій» на посаді головного сержанта роти ударних безпілотних авіаціних комплексів спеціального призначення. У складі бригади у 2023 році виконував бойові завдання в районі Білогорівки. У 2024 році участь у боях у Серебрянському лісі, у штурмі та утриманні позицій, після цього знову у Білогорівці. Останнім місцем де Андрій захищав Україну був Купянськ.
02.10.2024 року Андрій разом із побратимами "Шкіпером" та "Бодьою" загинули внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойових завдань, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, в районі населеного пункту Глушківка, Купʼянського району, Харківської області.
Значна частина операцій, у яких брав участь Андрій (СКІФ) досі у статусі "таємно", тому про всю його діяльність в обороні України можна буде дізнатися тільки після війни.
В Андрія залишилась дружина, син і донька, яка народилась вже після загибелі тата, батько та мати.
Андрій похований на місцевому кладовищі села Дністрове, Чортківського району Тернопільської області.