Пронь Юрій Миколайович

Юрій народився у місті Дніпропетровську (наразі – Дніпро). Закінчив середню школу № 40, та Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти за фахом та працював все життя на будівництві.

Весною 2022 року добровільно став на захист країни у складі Державної спеціальної служби транспорту.

Юрій був солдатом батальйону охорони. Через 3 місяці перейшов до окремої штурмової роти «Барс». Він воював на Донецькому напрямку поблизу міста Торецька. Юрій був кулеметником 2-го відділення 3-го штурмового взводу окремої штурмової роти.

25.09.2022 о 5.00 група українських військових потрапила під потужний ворожий обстріл на передовому посту в районі селища Майорська Бахмутського району. Унаслідок цього всі захисники отримали поранення, несумісні з життям. Додому тіло Юрія було повернуто на 11-й день після загибелі.

Йому було всього 42 роки, життя тільки починалося. Приязний, щирий, захоплювався спортом. Дуже любив природу і рибалку, річки, гори, ліси, мріяв виїхати з «міської суєти» в село та хотів подорожувати по світу.

Його хоробрість, розум, завзяття та боротьба за ідею викликали захоплення у побратимів. 

У Юрія залишилися дружина, донька та син – 18-річний син та 11-річна донька.

Пронь Юрій Миколайович був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).