Сердюков Євген Сергійович

Народився 17 листопада 1983 року у м. Мецамор (Вірменія). З дитинства проживав у м. Дніпропетровську (на цей час м. Дніпро). Закінчив Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна за спеціальністю «Електротехніка та електромеханіка». Євген був активним членом вірменської громади, займався власною справою – ремонтом локомотивів.

11 березня 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України та направлений для проходження військової служби до 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади. Крім військової служби займався допомогою для армії (купував інструменти та запчастини для ремонту військової техніки).                                          

Сердюков Євген Сергійович загинув 31 липня 2014 року під час виконання бойового завдання батальйон 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади намагався взяти штурмом м. Шахтарськ, внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ «Град» позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м. Шахтарськ Донецької області багато вояків загинуло.

Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами. 09 жовтня 2014 року його ексгумували пошуковці Місії «Евакуація-200» та привезли до м. Дніпра(колишня назва – м. Дніпропетровськ). Євгена поховали на Краснопільському кладовищі. У лютому 2015 року, його особу було встановлено за допомогою ДНК-експертизи.

Сердюкова Євгена Сергійовича Указом Президента України нагороджено «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).