Костенко Єаген Вячеславович

Костенко Євген Вячеславович народився в місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро).

У 2004–2005 роках проходив строкову військову службу, де отримав звання молодшого сержанта та обіймав посаду командира відділення роти снайперів.

Із весни 2014 року, з початком збройної агресії росії проти України, Євген став на захист Батьківщини. Брав участь в обороні Маріуполя, після чого продовжив службу в Донецькій області у складі 20-го окремого мотопіхотного батальйону. У 2015 році був демобілізований.

У 2016 році Євген знову повернувся до військової служби за контрактом. Згодом отримав звання головного сержанта роти БПАК. У грудні 2021 року повернувся до цивільного життя, однак із початком повномасштабного вторгнення без вагань знову став до лав Збройних Сил України.

Євген був прикладом справжнього воїна, який неухильно виконував свій обов’язок із захисту Батьківщини. Він завжди допомагав побратимам і цивільним, вирізнявся чесністю, винахідливістю та почуттям гумору. Для тих, хто знав його, Євген назавжди залишиться справжнім чоловіком і людиною честі.

11 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Омельник Запорізької області Євген загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та Україні.

Євгена нагороджено відзнаками ОК «Схід», 74-го окремого розвідувального батальйону, 20-го окремого мотопіхотного батальйону, почесною відзнакою «За оборону Маріуполя», відзнакою «За службу в розвідці», медалями «За відвагу», «За мужність, відвагу та героїзм», «Гетьмана Мазепи», «Доброволець АТО», двічі медаллю «За оборону рідної держави», нагрудним знаком «Знак пошани», а також почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

У Євгена залишилися мати, дружина, донька та син.

Вічна слава та пам’ять Герою!