Портрет: Кулик Володимир Вікторович

Герой Дніпра

Кулик Володимир Вікторович

28.06.1980 – 08.03.2024

Солдат, такелажник обслуги транспортування ракет технічного відділення 8-го зенітного ракетного дивізіону 138-ї Дніпровської зенітної ракетної бригади ПС ЗСУ. Позивний «Рибак».

Життєпис

Народився у с-щі Красногвардійське Красногвардійського району Автономної Республіки Крим. Закінчив Професійно-технічне училище № 89. Працював монтажником технологічних трубопроводів. Батько двох дітей.

 

До лав захисників долучився у липні 2014 року і боронив Батьківщину до 2015 року на Донецькому напрямку: с. Миколаївка, с. Тоненьке, с. Гордіївка, с. Піски, с. Водяне, с. Опитне та м. Авдіївка. 28.02.2022 Володимир був мобілізований на військову службу до ЗСУ. Він не боявся йти в бій, був справжнім надійним побратимом.

 

08.03.2024 поблизу с. Сергіївка Покровського району Донецької області, виконуючи бойове завдання щодо прикриття угруповань військ та захисту нашого неба, унаслідок ворожого ракетного удару Володимир, отримавши несумісну з життям вибухову травму, загинув.

 

Володимир був доброю людиною, опорою для побратимів. Один з побратимів пригадує, що під час одного з бойових виїздів, коли їхня група потрапила у засідку під обстріл, «Рибак», враховуючи попередній військовий досвід, вивів молодших побратимів до безпечного місця. Сам, взявши гранатомет, залишився в засідці в очікуванні ворожого гвинтокрила.

 

Володимир був учасником військової операції, у результаті якої було знищено патрульний корабель Чорноморського флоту рф «Сергій Котов».

 

Кулика Володимира Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), медаллю «Захиснику Вітчизни», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» (посмертно) та нагрудним знаком «Честь та пам’ять», пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно), медаллю «Честь. Слава. Держава», медаллю «Учасник АТО», нагрудним знаком «Ветеран війни».