Кисілевич Володимир Ігорович

Кисілевич Володимир Ігорович народився 26 січня 1983 року в місті Дніпропетровську (нині — Дніпро). У 2000 році закінчив Дніпровську гімназію № 20, а у 2010 році — Придніпровську державну академію будівництва та архітектури за спеціальністю «Економіка і підприємництво».

Із 19 січня 2001 року по 12 травня 2003 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах України. У 2003 році став курсантом Рівненського училища професійної підготовки працівників охорони Департаменту Державної служби охорони при МВС України, після чого розпочав службу в підрозділах Державної служби охорони Дніпропетровської області.

Упродовж понад двадцяти років служби пройшов шлях від міліціонера до начальника відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Дніпропетровській області. Обіймав посади міліціонера, міліціонера-кінолога, командира відділення, інспектора, старшого інспектора з особливих доручень, заступника начальника та начальника відділу кадрового забезпечення.

У лютому 2023 року добровільно вступив до штурмового батальйону «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова» Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». Із липня 2023 року у складі полку Управління поліції особливого призначення № 3 брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони України на території Донецької області.

У складі штурмової групи виконував бойові та спеціальні завдання поблизу населених пунктів Зеленопілля, Часів Яр і Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

21 липня 2025 року загинув поблизу населеного пункту Неліпівка Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання.

За мужність і героїзм, проявлені під час захисту України, був нагороджений медаллю «За оборону України» (2022), орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2024), нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» (посмертно, 2025) та орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно, 2025).

У Володимира Кисілевича залишилися дружина, двоє дітей, батько та мати.

Вічна пам’ять і слава Герою України!