Середа Владислав Вікторович

Народився в м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Здобув професійно-технічну освіту в Дніпровському державному технікумі енергетичних та інформаційних технологій, після чого продовжив навчання в Національній металургійній академії України. Працював фахівцем на логістичному підприємстві.

Військовий шлях Владислава розпочався у квітні 2019 року зі строкової служби, яку він згодом продовжив за контрактом. У 2021–2022 роках боронив Батьківщину в Луганській та Донецькій областях. Повномасштабну війну зустрів у складі бойового підрозділу. Постійно вдосконалював майстерність: здобув спеціальність стрільця, а згодом – навідника-оператора. Під час контрнаступу на Запорізькому напрямку «Бобер» допомагав медикам евакуйовувати поранених, де й сам отримав поранення. Навіть під час реабілітації не припиняв саморозвиток і опанував фах оператора дронів.

13.11.2023 поблизу с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання Владислав потрапив під обстріл КАБами. Попри тяжкі поранення, воїн протягом декількох днів боровся за життя. Але, на жаль, 21 листопада 2023 року, у День Гідності та Свободи, день, який уособлює сенс його боротьби, серце захисника зупинилося в лікарні м. Тернопіль.

Побратими пригадують: якось під час наступу Владислав заводив групу піхоти на передові позиції під безперервним ворожим обстрілом на відкритому полі. Завдяки спокою та пильності він вчасно помітив міни, установлені ворогом на підступі до балки. Зорієнтувавшись під час обстрілу, без метушні змінив маршрут убік від небезпечної стежки та перечекав обстріл із групою в недобудованому бліндажі, який помітив поруч. Це рішення врятувало життя побратимам.

Середу Владислава Вікторовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) і почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» та нагрудним знаком «Честь та пам’ять» (посмертно).