Капорін Віталій Сергійович

Народився в селі Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області.

Здобув професію електрозварника, закінчивши Західно-Донбаський професійний ліцей. Працював у різних сферах, мав досвід роботи зварником і водієм великовантажного автомобіля. Був батьком однієї дитини.

Військовий шлях Віталія розпочався у вересні 2021 року зі служби за контрактом у лавах Збройних Сил України. Повномасштабне вторгнення російської федерації зустрів, перебуваючи на військовій службі. У складі свого підрозділу брав участь у деокупації Харківської області. У квітні 2024 року був направлений на оборону українського Сходу, де виконував бойові завдання поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області.

Під час одного з ворожих штурмів, діючи під позивним «Шериф», влучним пострілом із гранатомета знищив бронетранспортер противника, чим зірвав наступ російських окупантів. За час військової служби зазнав трьох поранень, а також переніс отруєння невідомою речовиною.

1 травня 2024 року поблизу селища Урожайне Волноваського району Донецької області під час зачистки бойових позицій Віталій Капорін отримав поранення, несумісні з життям. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі, українському народові та своїй Батьківщині.

За виняткову мужність і героїзм Віталію Капоріну посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Також його нагороджено медаллю «За військову службу Україні», медаллю «Захиснику Вітчизни», пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно) та нагрудним знаком «Ветеран війни».