Замашной Роман Олександрович

Народився в с. Красний Лиман Краматорського району Донецької області. Освіту здобув у Дніпровському державному технічному університеті за спеціальністю «Галузеве машинобудування». Працював слюсарем доменних печей на підприємстві. Батько однієї дитини.

Свій бойовий шлях Роман розпочав у 2015 році, ставши на захист Батьківщини. Брав участь у запеклих боях за с. Піски, с. Водяне, с-ще Опитне Покровського району, с-ще Старомихайлівка Донецького району та м. Світлодарськ Донецької області. У березні 2016 року демобілізувався, та вже у квітні того ж року знову підписав контракт з 93-ю бригадою. Згодом перевівся до 54-ї бригади, у складі якої виконував бойові завдання в с-щі Зайцеве Бахмутського району Донецької області, де як командир взводного опорного пункту разом з трьома побратимами тримав його оборону.

22.08.2025 під час виконання бойового завдання поблизу с. Розкішне Краматорського району Донецької області захисник загинув унаслідок ворожого артилерійського удару.

Побратим пригадує героїчний вчинок Романа у 2017 році поблизу с-ща Зайцеве. Завдяки його роботі з «Дашкою» він самотужки зупинив ворожу ДРГ, чим врятував від загибелі багатьох бійців. Також побратим, який був разом з «Вовком» на позиції у 2024 році, пригадує, що навіть відчуваючи сильний шлунковий біль, під час потужних обстрілів він ризикував життям, забираючи з поля бою тіла полеглих побратимів.

Замашного Романа Олександровича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), відзнакою Начальника Генерального штабу ЗСУ «Учасник АТО» та пам’ятним нагрудним знаком «93-я окрема гвардійська механізована бригада».