Гаврилюк Роман Максимович

Народився у м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Здобув професію маляра-штукатура в Дніпровському навчально-виробничому центрі № 2. Працював водієм. Батько двох дітей.

Роман долучився до лав захисників у березні 2022 року. Був направлений на фронт на Луганський напрямок. Виконував завдання в зоні активних бойових дій, забезпечуючи підрозділ транспортуванням, евакуацією, виконуючи роботу, від якої нерідко залежало життя інших.

16.12.2023 поблизу с. Рівнопіль Волноваського району Донецької області життя оборонця обірвалося. Роман загинув унаслідок ворожого скиду вибухівки дроном. Він до останнього залишався на позиції, виконуючи наказ та боронячи Батьківщину.

Побратими згадують Романа як бійця, який ніколи не відмовлявся від завдань. Він був тихим, спокійним та надійним – таким, кому можна було довірити своє життя. Він завжди виконував роботу до кінця, з незмінною честю та гідністю.

Гаврилюка Романа Максимовича нагороджено відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відомчою нагородою «Учасник АТО», відзнакою «За оборону України» (посмертно), почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Комбатантський хрест» із знаком «Честь та пам’ять» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).