
Герой Дніпра
Бурлака Роман Сергійович
29.03.1984 – 05.05.2024
Молодший сержант, водій 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти 230-го окремого батальйону 128-ї ОВМБр «Дике поле» ЗСУ. Позивний «Мовчун».
Життєпис
Народився у с. Чаплинка Дніпровського району Дніпропетровської області. Працював різноробом. Батько трьох дітей.
З червня 2002 року до жовтня 2003 року Роман проходив строкову службу. У березні 2022 року був призваний до лав Збройних Сил України.
05.05.2024 поблизу с. Старомайорське Волноваського району Донецької області розпочався ворожий штурм. Противник задіяв бронетехніку та велику кількість піхоти на броні. Окупант вдарив по правому флангу, де сусідній підрозділ не зміг втримати свій рубіж. Першу хвилю наступу ворога було стримано: була підбита техніка та знищена піхота, але частково вони змогли закріпитись. Після другої хвилі ворожої атаки вже були втрачені деякі позиції, у тому числі і та, де знаходився «Мовчун». Перебуваючи на запасній позиції, Роман отримав поранення. Боєць, який був поруч, надав йому домедичну допомогу і «Мовчун» продовжив тримати позицію. Коли ворожий натиск став занадто сильним і бійців із сусідніх будівель запропонували відійти, Роман з побратимами відмовилися і продовжили бій. Вони тримали оборону до останнього, аби не дати окупантам прорватися та виграли час, щоб резерви встигли підійти. Завдяки їхній відвазі вдалось стримати ворога на деякий час. У цьому важкому бою захисник Бурлака Роман Сергійович віддав своє життя заради мирного майбутнього своєї Батьківщини.
Один з його побратимів згадує, що під час бойового чергування після обстрілу з ворожого танка Роман першим кинувся на допомогу та вивів двох бійців до місця евакуації.