Полозов Олександр Олександрович

Народився в м. Дніпропетровськ (наразі – Дніпро). Навчався в Дніпровському державному аграрно-економічному університеті. Однак навчання довелося припинити через сімейні обставини. Після ранньої втрати батька він став головною опорою для родини. Працював менеджером у гастрономічній компанії. Батько однієї дитини.

Олександр не зміг стояти осторонь, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, та в березні 2022 року доєднався до лав Національної гвардії України. Вирушив боронити Батьківщину на Луганський напрямок.

06.05.2023 у Серебрянському лісництві неподалік м. Кремінна Луганської області серце «Тяпи» перестало битися. Під час ротації підрозділів ворог відкрив щільний вогонь з артилерії та мінометів по дорозі, якою він рухався до бойової позиції. Захисник загинув, до останнього захищаючи Батьківщину.

Полозова Олександра Олександровича нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни», орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та знаком пошани «Захиснику Луганщини» (посмертно).