Портрет: Рудь Олександр Анатолійович

Герой Дніпра

Рудь Олександр Анатолійович

29.09.1984 – 17.12.2025

Старший солдат, оператор-топогеодезист 1реактивного артиллерийского взводу реактивної артиллерійської батареї , 60 ОМБр

Життєпис

Олександр народився 29 вересня 1984 р. у м. Дніпропетровську (наразі м. Дніпро).

Проживав у Самарському районі м.Дніпра на ж/м Ігрень . Навчався у шк.№ 87 , Здобув середню-спеціальну освіту Зварювальника. Деякий час свого трудового шляку працював за професією на мелалургійному підприємстві, надалі 16 років свого життя присвятив професії водія у виробничій компанії.

У Олександра залишилось двоє дітей та дружина. Він був люблячим та кращим батьком та чоловіком, при житті його вся родина називала "папа" , тому що він був справжнім Батьком не тільки для своїх дітей , а й для всієї родини. Все своє життя він прагнув до найкращого майбутнього своєї сім'ї , був люблячим Сім'янином , справжнім Господарем свого будинку та Щитом для своєї родини.

29 квітня 2024 року Олександр мобілізувався до лав ЗСУ у 60 ОМБр, та боронив Україну у Донецькій обл., на Лиманському напрямку в Реактивному артиллерійському взводі реактивної 1 артиллерійської батареї , займав посаду "Оператор-топогеодезист".

Вже на початку 2025 року отримав звання старшого-солдата. Мав багато нагород та подяк за успішно виконані бойові завдання, восени 2025 року отримав «Хрест 60-ї ОМБр» за видатні бойові заслуги, мужність та зразкове виконання військового обов'язку.

Олександр із глибокою відданістю виконував свій обов’язок перед Україною та всім серцем прагнув якнайшвидшого миру на рідній землі. Він усім серцем наближав мирний час, аби знову бути разом зі своєю сім’єю. Він завжди вірив у краще й плекав світлі плани на майбутній мир і життя. З незламним оптимізмом він завжди повторював свої головні слова: "Все буде добре". Його улюблена фраза стала світлим заповітом, який єднає кожного, хто мав честь знати його й бути частиною його життя.

На превеликий жаль 17 грудня 2025 року сталася Велика втрата найсвітлішого, найоптимістичнішого та найжиттєлюбнішого чоловіка. Олександр загинув під час виконання бойового завдання на Лиманщині, через удар дрона у його автівку.

Олександр назавжди залишиться живим у серцях його родини, побратимів та друзів.