Тіхоміров Олександр Вікторович

Народився та жив у м. Дніпропетровську.

Закінчив школу № 129 та вступив до Дніпропетровського автотранспортного технікуму, здобув освіту за спеціальністю автомеханік.

Мріяв працювати далекобійником і наполегливо йшов до своєї мети. Гідно пройшов строкову службу у складі підрозділу військ спеціального призначення і дав присягу на вірність народу України.

Завжди виконував свої обіцянки, був пунктуальним та відповідальним. Поважав і підтримував батьків, завжди приходив на допомогу друзям та знайомим. 

Завзятий противник «совка» та борець за справедливість.

Олександр побудував власний автотранспортний бізнес та здобув вищу освіту в Університеті «Україна».

 У 2014 році Олександр пішов добровольцем воювати на схід України у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади на посаді командира розвідроти.

У 2014 році Олександр пішов добровольцем воювати на схід України у складі 25-оі окремої повітрянодесантної бригади на засаді командир розвідроти. У 2014—2015 роках на долю цієї бригади випали найскладніші завдання та випробування. Тіхоміров Олександр Вікторович («Барс») пройшов найгарячіші точки сходу: Авдіївка, Шахтарськ, Савур-Могила, Нижня Кринка, Дебальцеве. Брав участь у визволенні Словʼянська та показав себе рішучим командиром і відважним воїном. 

Пройшовши все пекло війни та отримавши бойову травму, у 2017 році Олександр звільняється з військової служби за станом здоров’я.

Після двох перенесених операцій, отримує інвалідність та повертається до мирного життя. 

Незважаючи на труднощі починає власний бізнес. 

У перший же день повномасштабного вторгнення Олександр, не вагаючись ні хвилини, пішов знову добровільно захищати Україну, родину, батьків. У складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади вже через пару днів був на передовій. 

«Барс» отримав звання старший лейтенант і очолив спецпідрозділ розвідки. 

Разом з побратимами воїни були першими, хто визволяв Ізюм.

Після успішного контрнаступу в Харківській області його підрозділ знову перекинули в Донецьку область.

Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій обл., Краматорський р-н, поблизу с. Колодязі.

Тіхоміров Олександр Вікторович має: орден «За мужність», 2 ордени «За військову доблесть», медалі «Захиснику Вітчизни», «За єдність України», «За досягнення у військовій службі», «За участь в АТО», «Учаснику АТО», «Учаснику війни», «За зразкову службу ВВ МВС», «За незламність духу», «Хрест хоробрих», орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

В Олександра залишилися: два сини, дочка, батьки та дружина.