Портрет: Розенталь Олексій Юрійович

Герой Дніпра

Розенталь Олексій Юрійович

30.11.1990 – 01.09.2025

Молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів 1-го відділення середніх логістично-евакуаційних безпілотних наземних систем взводу логістично-евакуаційних безпілотних систем 1-го механізованого батальйону 3-ї ОШБр ЗСУ.

Життєпис

Народився 30 листопада 1990 року, м. Дніпропетровськ ( наразі – Дніпро). Закінчив Інститут промислових та бізнес-технологій УДУНТ. Професійно займався спортом. Був одним із засновників регбійного клубу «Дніпро».

 

З початку повномасштабної війни Олексій доєднався до лав захисників. Спочатку ніс службу в складі 98-го батальйону, а з листопада 2022 року – у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Один із перших учасників руху «17.19». Його бойовий шлях – це хроніка мужності та вірності побратимам. У боях за с. Нескучне Волноваського району Донецької області Олексій після виконаного бойового завдання міг повернутися назад, але, зустрівши групу бійців, яка йшла на штурм, пішов з ними. У м. Бахмуті Донецької області під щільним обстрілом ліквідував кулеметну позицію. Коли його БМП підірвалася на міні, «Внук», попри контузію та втрату слуху, вибив люк і витягнув із пастки свого побратима. Після відновлення повернувся до строю як пілот БПЛА, знищуючи ворога з неба.

 

01.09.2025 під час виконання бойового завдання поблизу с. Чернещина Ізюмського району Харківської внаслідок прямого влучання ворожого FPV-дрона Олексій загинув.

 

Для побратимів «Внук» був бійцем непохитної відваги та штурмового гарту. Воїн, для якого життя побратима було дорожче за власне.

 

Розенталя Олексія Юрійовича нагороджено орденами «За мужність» ІІ (посмертно) та ІІІ ступенів, відзнаками Міністерства оборони України «Лицарський Хрест» і «За поранення», а також почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих», «Сталевий Хрест» та «Золотий Хрест».