Костріченко Олег Володимирович

Народився 18 червня 1985 року. Сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Закінчив Новомосковську середню загальноосвітню школу № 6, Дніпропетровський професійний залізничний ліцей. Здобув спеціальності: машиніст тепловоза, електрик та тесля. Працював на Дніпропетровському тепловозоремонтному заводі, на меблевому виробництві, будівельником, їздив закордон на заробітки.

Був командиром розвідувального відділення 93-ї окремої механізованої бригади. 

16 жовтня 2014 року під час бою поблизу села Піски та неподалік селища Верхньоторецького під час обстрілу «градами» Костріченко О. В. допомагав витягати з-під обстрілу пораненого побратима, але загинув від кулі снайпера. Похований у місті Новомосковську. 

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Костріченка Олега Володимировича нагороджено посмертно орденом «За мужність» III ступеня. У місті Новомосковську відкрито пам'ятну дошку на його честь, а також вулицю Фрунзе перейменовано на вулицю Олега Костріченка. Рішенням Новомосковської міської ради від 24 липня 2020 року № 1302 Костріченку О. В. посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новомосковська».

Без Олега залишились батьки, дружина та донька. Донька є активною учасницею спільноти «Молодь ТАПС» Громадської організації «ТАПС-Україна».