Портрет: Хараман Олексій Сергійович

Герой Дніпра

Хараман Олексій Сергійович

30.03.1979 – 04.11.2025

Солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 2-го відділення зенітних безпілотних літальних комплексів мультироторного типу взводу зенітних безпілотних авіаційних комплексів 1-го Кодацького полку НГУ

Життєпис

Народився в м. Костянтинівка Донецької області. Здобув професійно-технічну освіту в галузі електроенергетики та електромеханіки. Працював директором у фірмі з постачання газового палива. Вільний час проводив за читанням та стратегічними відеоіграми. Любив відпочинок на природі з рідними та друзями. Батько двох дітей.

У червні 2025 року Олексій доєднався до лав Національної гвардії України. У вересні 2025 року вибув для виконання бойових завдань на сході України. У жовтні 2025 року отримав поранення, проте після надання медичної допомоги, не зважаючи на стан здоров’я, повернувся до виконання бойових завдань.

04.11.2025 поблизу м. Родинське Донецької області під час виконання бойового завдання під ворожим обстрілом оборонець загинув, до останнього залишаючись вірним військовій присязі та українському народові. Був евакуйований з поля бою побратимами загиблим, але непереможним.

Побратими згадують, що Олексій під час служби проявляв мужність, рішучість та професіоналізм. Під час виконання одного з бойових завдань у результаті його дій було виявлено шість ворожих позицій. Завдяки вчасному та точному корегуванню вогню артилерійськими підрозділами було знищено 15 окупантів.

Харамана Олексія Сергійовича представлено до нагородження орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).