Гордополов Олександр Сергійович

Народився в місті Дніпропетровську (наразі – Дніпро) у багатодітній сім’ї. Мати – Гордополова Ольга Василівна, виховувала п’ятьох дітей сама. Олександр найменша дитина в сім’ї. Незважаючи на важкі часи, всі діти виховувалися в любові і доброті.

У 1995 році Олександр пішов у перший клас КЗО СЗШ № 87. Навчався добре. Цікавився всім, брав участь у житті школи та змаганнях. Закінчив своє навчання у цьому закладі в 2004 році.

Олександр вирішив продовжити навчання в Придніпровському технічному професійному ліцеї за спеціальністю «штукатур: лицювальник-плиточник, маляр». За професією працював декілька років, але завжди мріяв про роботу з автомобілями. Міг годинами працювати в гаражі.

У 2012 році Олександр одружився, а в 2013 році народилась донька Варвара.

Згодом працював водієм вантажних машин у ТОВ «Нова Пошта».

Після повномасштабного вторгнення 08.05.2022 був призваний до лав ЗСУ. 15.05.2022 прийняв військову присягу і приступив до навчання у в/ч А3618. Згодом був переведений у в/ч А1815, в 1-шу окрему танкову Сіверську бригаду. Служив на посаді «водій перевезення автомобільним транспортом». Зі слів командира був дуже дисциплінованим, відповідальним і трудолюбивим. Був справжнім чоловіком і героєм, завжди усім допомагав.

Наприкінці 2023 року Олександр був призначений командиром відділення взводу технічного забезпечення танкового батальйону. Служба йшла добре, але згодом сім’я отримала страшну звістку, що Гордополов Олександр Сергійович, відданий військовій присязі на вірність Українському народу, чесно виконував військовий обов’язок у бою за Україну, загинув 21.01.2024, поблизу населеного пункту Птичого Донецької області.

Ця втрата принесла великий біль сім’ї, адже Олександр він був відкритою, доброю і світлою людиною. Завжди приходив на допомогу, підтримував навіть тоді, коли самому було нестерпно важко, він ніколи не здавався. Був прикладом, найкращим другом, братом, татом.