Фомін Олександр Андрійович

Народився у місті Дніпропетровську (зараз – Дніпро).

З дитинства мав різноманітні захоплення: малювання, ліплення, читання та любив пізнавати щось нове. Навчався у Дніпровській гімназії № 6 Дніпровської міської ради. Учителі згадують, що коли Олександр малював, він часто співав і найчастіше пісню «Очі чорні». Він добре навчався. Після закінчення школи вступив до десантних військ Збройних Сил України.

Після завершення строкової служби продовжив служити Батьківщині в лавах Державної кримінально-виконавчої служби України на посаді бійця штурмової групи, снайпера, підривника оперативного взводу Міжрегіонального підрозділу спеціального призначення при Управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровської області.

Під час виконання службових обов'язків додатково здобував освіту. У 2002 році здобув кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» у Дніпропетровському транспортно-економічному технікумі. У 2006 році отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» у Державному університеті внутрішніх справ.

Крім того, захисник ліпив статуетки, робив кухлі для військових, а потім і для своїх побратимів. Кожен кухоль був індивідуальний – з позивним та знаком підрозділу. Навіть на передовій Олександр знаходив час, щоб щось намалювати або зліпити. Його роботи залишилися на стінах Маріупольського аеропорту. Які він намалював ще в взимку 2022 року. Займався важкою атлетикою, гирьовим спортом, володів прийомами рукопашного бою. Вигадував та виготовляв нові прилади для саперної справи, які допомагали і досі допомагають нищити ворога. Любив готувати. Не тільки вдома, але й на передовій завжди чимось смачненьким дивував своїх побратимів. Любив музику, історичні фільми, захоплювався скандинавською міфологією.

Олександр був патріотом України, допомагав іншим і брав участь у мітингах. У 2017 році вступив до лав Національної гвардії України. За кілька днів Олександра перевели до центру спеціального призначення «ОМЕГА» НГУ. Неодноразово перебував у зоні АТО/ООС, брав участь у бойових діях.

Наприкінці 2021 року з відзнакою закінчив навчання на сапера. Канадські інструктори вручили йому медаль за лідерські якості та прагнення до знань. А на згадку про себе та Україну він подарував їм малюнки, створені спеціально для них.

На початку повномасштабного вторгнення Олександр перебував у Маріуполі, куди був направлений разом із підрозділом. Він займав посаду сапера.

03.09.2022 на околицях Великої Новосілки Волноваського району Донецької області Олександр з побратимами виконували бойове завдання, де потрапили під ворожий обстріл, під час якого захисник загинув.

Олександр був душею компанії: завжди веселий, чемний, ввічливий, спокійний, врівноважений, тактичний та кмітливий. Він був люблячим батьком, чоловіком, зятем, сином і братом. Вірний побратим і надійний друг, який завжди міг підставити своє мужнє плече, допомогти та підтримати.

Фоміна Олександра Андрійовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно), нагрудним знаком «Відмінник служби» ІІ ступеня, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій», відзнакою командувача Об'єднаних сил «За звитягу та єдність», відомчою заохочувальною відзнакою – медаллю «15 років сумлінної служби».