Портрет: Горький Олександр Анатолійович

Герой Дніпра

Горький Олександр Анатолійович

07.06.1969 – 19.01.2025

Старший солдат, старший стрілець-оператор 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 157-ї ОМБр ЗСУ. Позивний «Немо»

Життєпис

Горький Олександр Анатолійович народився 7 червня 1969 року в місті Дніпропетровськ (нині — Дніпро).

Закінчив Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». Працював менеджером з продажу. Був батьком трьох дітей.

Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист України. Спочатку проходив службу у підрозділі протиповітряної оборони, згодом після відповідної підготовки був переведений до 157-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України. Проходив службу на посаді старшого солдата, старшого стрільця-оператора 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Мав позивний «Немо».

Брав участь у бойових діях за місто Курахове Донецької області. У листопаді 2024 року під час активних боїв разом із побратимами опинився в оточенні, де протягом двох тижнів військовослужбовці стримували наступ російських окупантів. Попри надзвичайно складні умови, групі вдалося здійснити успішний прорив і повернутися до виконання бойових завдань.

19 січня 2025 року поблизу села Тарасівка Краматорського району Донецької області під час стрілецького бою Олександр Горький загинув, до останнього подиху захищаючи Україну.