Чумаченко Михайло Михайлович

Народився у місті Кривому Розі Дніпропетровської області. Згодом переїхав до міста Дніпропетровська (наразі – Дніпро). Був військовослужбовцем. Цікавився футболом, мав плани в майбутньому побудувати власну ферму, адже захоплювався вирощуванням рослин. Батько двох дітей.

У 2014–2015 роках Михайло ніс військову службу в зоні АТО. Виконував роботу глибинної розвідки в тилу ворога. У 2014 році керував забезпеченням «дороги життя» до Донецького аеропорту. Під час служби силами своєї групи захопив одного разу ворожий блокпост, а іншого – БТР, на якому він з з побратимами повернулися до позицій українських військових.

Після початку повномасштабного вторгнення Михайло Чумаченко вів моніторинг пересування ворожих військ та проводив роботу з інформаційного забезпечення руху опору на ТОТ. У березні 2022 року став до лав захисників України. З листопада 2022 року по січень 2023 року Михайло разом з військовослужбовцями загону спеціального призначення, командиром якого він був, захищали від окупантів місто Бахмут Донецької області.

Життя підполковника Михайла Чумаченка обірвалося внаслідок автомобільної аварії, яка сталася в Кіровоградській області.

Чумаченка Михайла Михайловича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, ІІ ступеня (посмертно), знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі», медаллю «15 років Збройним Силам України», медаллю «За сумлінну службу» ІІІ та ІІ ступеня.