Доленко Іван Геннадійович

Народився у селі Теофилівці Бершадського району Вінницької області. Працював у місті Дніпрі, займався ремонтом та реконструкцією фасадів. Батько однієї дитини.

У квітні 2022 року розпочав військову службу.

Перший бойовий досвід Іван отримав у місті Ізюм Харківської області. Далі були місто Соледар, місто Бахмут, село Кліщіївка Бахмутського району, селище Опитне Покровського району Донецької області. Отримав три поранення. Навіть під час лікування і відновлення не залишався осторонь, постійно допомагав фронту. Іван разом з групою волонтерів завозив військовим автівки, спорядження, медикаменти, смаколики. Іван мав мрію ‒ служити в розвідці та стати снайпером. Згодом придбав собі гвинтівку та оптику. У червні 2023 року перевівся в розвідку. У вільний від виконання бойових завдань час був інструктором на полігоні.

18.09.2023 поблизу села Андріївки Волноваського району Донецької області взяв у полон двох окупантів та коли повертався із завдання, по наших українських захисниках почався ворожий мінометний обстріл. Іван зробив усе, щоб побратими потрапили в укриття, але сам отримав смертельне поранення. Його останніми словами були: «Як там «Малий?» (це позивний хлопця, якого він врятував, а той називав його «Дідом», хоча йому тоді було лише 43 роки.)

Доленка Івана Геннадійовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Захиснику Вітчизни», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест» та відзнакою командувача військ оперативного командування «Схід» (посмертно).