Даниленко Ілля Романович

Народився у місті Жовтих Водах Кам’янського району Дніпропетровської області. Мав фах столяра та паркетника, певний час працював підсобним робітником у закладі охорони здоров’я. З дитинства мріяв про військову кар’єру. Проживав з родиною в місті Дніпрі. Батько трьох дітей.

У 2018 році Ілля підписав контракт із ЗСУ та став на захист України. Пройшов шлях від солдата до командира взводу. Після початку повномасштабного вторгнення стояв на захисті міст Бахмута та Соледара Бахмутського району Донецької області, брав участь у боях за визволення міста Балаклії і села Гусарівки Ізюмського району Харківської області. Цінував своїх товаришів по зброї і був принциповим під час надання наказів: ніколи не посилав підлеглих на позиції, поки не перевірив їх особисто.

11.03.2024 окупанти атакували з БПЛА село Кліщіївку Бахмутського району Донецької області, на захисті якого стояли Ілля Даниленко та його побратими. У наслідок атаки ворожого дрона Ілля отримав поранення, несумісні з життям.

Даниленка Іллю Романовича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», нагрудним знаком Начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі», медаллю «За військову службу Україні», медаллю «Операція об’єднаних сил. За звитягу та вірність», медаллю «Мужність. Гідність. Честь», медаллю «За відвагу», медаллю «За оборону шахти Бутівка», йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Жовті Води» (посмертно).