Герой Дніпра
Петрик Артем Володимирович
14.12.1985 – 26.07.2023
Солдат, водій взводу розвідки спеціального призначення 2-го батальйону оперативного призначення 31-ї Бригади ім. генерал-майора Олександра Радієвського НГУ. Позивний «П’яточкін».
Життєпис
Народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Здобув професійно-технічну освіту, опанувавши фах маляра. Працював на будівництві. Батько однієї дитини.
26.07.2023 поблизу м. Кремінна Луганської області, виконуючи бойове завдання, група саперів та розвідників, до складу якої входив солдат Петрик, потрапила під щільний вогонь противника. Артем дав наказ відступити та взяв вогонь на себе, чим врятував життя побратимів. Лише за три дні, 29 липня, побратимам вдалося знайти та евакуювати тіло загиблого Воїна.
Артем заслужив глибоку повагу побратимів завдяки своїй розсудливості та почуттю відповідальності.
Петрика Артема Володимировича нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та знаком пошани «Захиснику Луганщини» (посмертно).